Понеділок, 24.07.2017, 15:47

Ви увійшли як Гость | Група "Гості"Вітаю Вас Гость | RSS
Пустомити - info
Інформаційний ресурс міста

Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Меню сайту
Міні-чат
Фото
Навігатор по місту














Реклама

Наше опитування
Оцінка меру міста
Всього відповідей: 30
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Березень » 10 » Комп'ютерник Доктора Пi заговорив
20:27
Комп'ютерник Доктора Пi заговорив

* "До мене у кiмнату принесли два великi мiшки на смiття. Ми з хлопцями заглянули у них: один із них був заповнений печатками рiзних медичних установ" * Новi жертви псевдолiкаря

Насвiжiшi новини у справi Доктора Пi: його психiатричне обстеження  -- закiнчено. Вiн знову в СIЗО.
I хоч про результати експертизи повiдомлень немає, той факт, що Слюсарчука виписали iз психiатричної клiнiки, доволi промовистий. Бо, якщо уважно читати вiдомчi iнструкцiї, можна багато чого зрозумiти. Зокрема, якби Слюсарчук був неосудним через якусь серйозну психiчну хворобу, то становив би суспiльну небезпеку. За iнструкцiєю, у такому разi вiн мав бути помiщений у психiатричну клiнiку на лiкування.
А проте Слюсарчук у СIЗО. Отже, найiмовiрнiше, експертиза таки визнала його осудним.
А тим часом наше розслiдування триває. Ми знайшли дуже цiкаву людину, яка майже два роки працювала на Доктора Пi та була його головним програмiстом. Комп'ютерну програму, яку написав цей програмiст, Слюсарчук використовував у своїх манiпуляцiях з числом пi. Вiн був також дуже наближеною людиною до псевдолiкаря, виконував його особливi завдання. 
Андрiй Новосад -- обдарований програмiст. Вiн вступив у полiтехнiку без iспитiв, адже був переможцем олiмпiади. Публiкацiї про Доктора Пi стали для нього справжнiм шоком. А коли в iнтернетi його стали звинувачувти у речах, яких вiн не скоював, Андрiй вирiшив не мовчати.
Його свiдчення розкривають новi нюанси шахрайської дiяльностi Доктора Пi.
Андрій Новосад справив враження людини, яка говорить щиро i вiдверто, хоча розумiє, що так може наразити себе на небезпеку. Ми просимо правоохороннi органи це врахувати.
-- Андрiю, коли Слюсарчук ставив "рекорд пi", Ви були там. Ви знали, що це нiякий не рекорд, а звичайне шахрайство?
-- Спершу я, як i всi, вiрив Слюсарчуковi. Але коли поспiлкувався з ним ближче, побачив багато дивного й дуже швидко здогадався, що тут щось не так, що нiякою феноменальною пам'яттю вiн не володiє та що, крiм комп'ютерної програми, яку 
написав я, вiн використовує ще якiсь iншi технологiї. Тому на встановленнi "рекорду" був певен: у комiсiї сидiтимуть розумнi люди, вони швидко зрозумiють, що це звичайнiсiнький блеф, і "рекорд" зафiксовано не буде.
-- Коли ви зрозумiли, що Слюсарчук не володiє феноменальною пам'яттю? Що навело вас на такi пiдозри?
-- Програму-калькулятор менi довелося кiлька раз модифiкувати, вдосконалювати, бо числа були великi. Тодi я i виявив, що Слюсарчук не може їх вiдтворити, власне -- вiн не мiг навiть їх прочитати. Коли я робив програму, то побачив, що вiн не планує якихось репетицiй, вiн на неї навiть не дивився. Я зрозумiв, що йому цього не потрiбно. Його цiкавив тiльки дизайн, хоча менi як програмiстовi це було дивно, адже головне -- програма. А ось коли вiн начебто легко озвучував числа на демонстрацiях, закралися новi пiдозри, що нiчого вiн не запам'ятовує, а використовує якiсь радiопристрої.
  
- Чому ви були в цьому такi впевненi? 
-- До Слюсарчука часто приходив старший брат Сашi Червоного -- Сергiй. Цей Сергiй -- надзвичайно талановитий радист. Вони часто зачинялися зi Слюсарчуком у кiмнатi. Ми всi тодi здогадувалися, що Сергiй Червоний не просто так приходить до Тихоновича, що вiн розробляє якусь технологiю, яка й допомагає Тихоновичу показувати оте "запам'ятовувавння" --
передавати рiзнi данi. Здогади були не лише у мене, а в багатьох хлопцiв -- що розробляється якийсь пристрiй, який допомагає передавати данi, що асистент якимось чином передає йому iнформацiю.
-- Ви знаєте вже, як саме Слюсарчук дурив людей, удаючи генiя з феноменальною пам'яттю?
-- Я бачив одне цiкаве вiдео, де журналiст дуже близько знiмає начебто встановлення рекорду у грi Слюсарчука зi шаховою програмою "Рибка". Цiкаво, що коли журналiст знiмав, то там працював мiкрофон з автоматичним пiдсиленням звуку. I ось коли була тиша, то мiкрофон вийшов на максимальну чутливiсть, i, коли фiльтрувати частоти, дуже добре чути, як хтось невiдомий пошепки пiдказує Слюарчуковi наступний хiд --"с2 д4".
-- I що це означає?
-- Ще на самому початку ми з хлопцями думали, що радiопристрiй заховано у взуттi Слюсарчука. Але думаю, що це означає iнше: бiля Слюсарчука мав бути стiл з лампою чи ще якийсь предмет, який i був динамiком. I передавати туди нiчого не потрiбно: досить увiмкнути в розетку -- i вже є радiосигнал.
-- Тобто, Слюсарчук не змiг би самостiйно продемонструвати свої псевдорекорди?
--  Я ж вам сказав: вiн не мiг навiть прочитати велике число, то що вже казати про запам'ятовування? Цiкаво, що на публiчнi заходи ми їхали з гуртожитку всi разом  -- Шмаков, Ференс, Гучко, брати Червонi двома "Маздами" -- одна Слюсарчукова, друга була Шмаков. Так ось, туди їхали всi, а в залi нiкого не було. Додому знову верталися усi разом. I так було потiм знову. Менi це все не подобалося дуже. Я розумiв, що щось нечисто у цiй справi. 
-- Андрiю, якi ще факти за роки спiвпрацi зi Слюсарчуком посилили вашi пiдозри?
-- Там на кожному кроцi було зрозумiло, що щось "не так". I розмови ходили про нього рiзнi. Якось я став свiдком дуже дивного конфлiкту. Я поїхав зi Слюсарчуком на аеродром: вiн нам часто хвалився, що лiтає на Як-52, то я й поїхав. Але на аеродромi я зрозумiв, що вiн бреше: iнструктори лише возять його як  пасажира. Але не те мене стривожило. Там був один iнструктор який дуже кричав на Слюсарчука, називав шахраєм і казав, що доможеться, аби проти нього порушили кримiнальну справу. Я зрозумiв, що Слюсарчук лiкував маму цього iнструктора й пiдробив її аналiзи. Ця жiнка померла.
-- Померла?
-- З того конфлiкту на аеродромi я зрозумiв, що Слюсарчук лiкував матiр iнструктора препаратом, якого взагалi не iснує, -- аксолотомiцином. А я бачив препарат з такою назвою у Слюсарчука в кiмнатi. Мене здивувала дуже неоковирна наклейка. Той випадок з льотним iнструктором мене тодi дуже стривожив. Я зрозумiв -- тут щось серйозне. I тодi менi стало страшно. Я подумав: занадто багато смертей там, де Слюсарчук.
-- Чому вам так запам'ятався той випадок зi смертю матерi пiлота-iнструктора?
-- Слюсарчук тодi дуже злякався. Усi говорили про можливий обшук. Вiн став усе з кiмнати виносити. До мене у кiмнату принесли два великi полiтеленовi мiшки на смiття. Ми з хлопцями заглянули: один був заповнений печатками рiзних медичних установ. Я стiльки печаток ще не бачив, скiльки живу. У другому мiшку була рацiя i ще якась технiка. Ми вже знали про те, що у студента Андрiя Микити (доведеного до суїцидального стану. -- Ред) у кiмнатi батьки знайшли "жучки". Було реально страшно. Ми розумiли, що то вже не забавки. I я попросив Слюсарчука все це з нашої кiмнати забрати.
-- Ви сказали -- "багато смертей". Ще тодi хтось помер, кого "лiкував" Слюсарчук?
-- Вiн лiкував Сашi Шмакова бабусю, ми заїжджали до неї, вона була дуже добра, а невдовзi пiсля лiкування померла. Тодi ж із Камчатки приїхала Сашина тiтка Тоня. Ми її любили всi, вона привезла нам, студентам, велику банку iкри. Потiм я бачив її у гуртожитку, вона ходила у спецiальнiй шапочцi. Тодi ми не знали, а згодом дiзналися, що у неї був рак грудей i що
Слюсарчук її також лiкував. Я переконаний, що хiмiотерапiю вiн робив їй просто в гуртожитку. Тьотя Тоня також скоро померла. Тодi Шмаков дуже посварився зi Слюсарчуком i довго з ним не розмовляв. Коли тьотя Тоня помирала, Слюсарчук Шмакову, своєму друговi, лiки з Москви за дуже завищеними цiнами продавав.
-- Як ви потрапили у "бригаду" Слюсарчука?
-- То була зима 2004 року. Я тодi був студентом третього курсу факультету прикладної математики i фундаментальних наук полiтехнiки. Жив у гуртожитку, в тому ж, що й Слюсарчук. Мiй знайомий, Сергiй Голодиченко, сказав, що Слюсарчук питав, хто може зробити йому програму для математичних операцiй з надвеликими числами, якi можна множити, дiлити. Йому сказали про мене. То Сергiй прийшов домовлятися. Я погодився, було цiкаво, менi все у програмуваннi цiкаво.
-- Архiвну довiдку, на пiдставi якої Табачник дав псевдолiкаревi "професора", також ви друкували в гуртожитку на комп'ютерi?
-- Ту з помилками? Нi, це не я. Я побачив її вже у вашiй газетi. Мене до такого Слюсарчук не допускав. Якби я робив, то помилок стiльки не було б. 
Я "готував" для нього в гуртожитку його статтi на психологiчнi теми.
 
-- Андрiю, ви говорите про науковi роботи?
--  Я не бачив нi однiєї його наукової роботи, нi однiєї статтi, яку вiн  написав. Це були всi статтi чужi. Вiн розказував, де йому подивитися в iнтернетi, я це все знаходив, роздруковував -- вiн забирав i кудись йшов. Потiм приходив уже з покресленим i казав, як попереставляти абзаци з кiлькох статей в одну, i я знову все компiлював -- виходив змiнений трохи текст. Тобто, абзаци з кiлькох авторських статей слiд було звести i поставити пiдпис -- Андрiй Слюсарчук.
-- Можете пригадати конкретний приклад?
-- Пам'ятаю, що пiд час Помаранчевої революцiї вiн робив стосовно Ющенка психологiчний портрет, який згодом був надрукований у газетах. Тi статтi iнших авторiв я шукав в iнтернетi. В оригiналi там, здається, йшлося про Путiна, а Слюсарчук казав менi переправити "Путiн" на  "Ющенко". Вiн постiйно диктував менi, де змiнити прiзвища, часто треба було перекласти з росiйської на українську. Все це вiн пiдписував своїм прiзвищем.
-- Зi Слюсарчуком ви часто стикалися?
-- Постiйно. Я ж часто працював у його кiмнатi, й робив не тiльки оту програму. Вiн постiйно просив мене ще щось зробити. У Слюсарчука була потужна комп'ютерна технiка, але вiн не вмiв на нiй навiть друкувати, хiба вмiв диски запустити.
-- Скiльки вiн вам платив за роботу?
-- Нiскiльки. Ми домовлялися, що оплата за цю програму мала бути 200 доларiв. Вiн тiльки раз, коли я вже сильно наголосив, заплатив -- 50 доларiв, сказав, що то менi на одяг. Решту не заплатив, тiльки обiцяв, що заплатить, як розкрутиться. Казав, поїдемо у США, Японiю, а там буде перспектива вже для всiх.
-- Андрiю, а рецепти для хворих -- їх також ви набирали для Слюсарчука на комп'ютерi?
-- Так. Вiн телефонував, я приходив. Вiн диктував менi групу препаратiв, я їх набирав на комп'ютерi й роздруковував. Мене це дуже тодi дивувало, я знав, що лiкарi пишуть рецепти, а вiн хотiв, щоб були тiльки надрукованi. Ще я шукав йому в iнтернетi рiзнi медичнi препарати.
-- Як я розумiю, Слюсарчук у "бригаду" вас не допускав. Чому?
-- Не знаю. Не довiряв, мабуть. Лише раз вiн умовив пiд виглядом налаштування iнтернету поставити на комп'ютер Андрiя Микити  спецiальний логiн, аби на своєму комп'ютерi стежити за Андрiєвою поштою. Я знав також, що вiн поставив "жучок" у кiмнатi Андрiя Микити.
-- Це правда, що всi боялися Слюсарчука? Якщо так, то чому?
-- Його справдi боялися. Казали: то така людина, що вiд нього всього можна чекати. Що має багато зв'язкiв у рiзних структурах. Ще у нього часто були iстерики. Вiн думав, що в нього все крадуть. Пiд час iстерик вiн був неприємний. Я жив на четвертому поверсi, вiн -- на третьому, але було чути, як вiн кричить i все перекидає. Шмаков його i Ференс заспокоювали.
-- Важко було з ним спiлкуватися?
-- Вiн специфiчний. Спершу новеньким розказує все про себе: про те, як вчився, який розумний був дитиною, як батьки в аварiї загинули, а потiм починає пiдозрювати всiх у тому, що його обкрадають. 
До нього приїздили дорогi iномарки, вiн постiйно казав, що робить операцiї, Шмаков менi розказував, що Слюсарчук у Верховнiй Радi багатьох лiкує, то що, нам, студентам, було думати?
-- Ви знали, що Слюсарчук виступає фiгурантом кiлькох кримiнальних справ?
-- Цього я не знав. Думаю, що багато хлопцiв не знали. Ходили чутки про коменданта, казали, що вона померла вiд його лiкування. Ми питали Слюсарчука, чи це правда. А вiн вiдповiдав, що комендантка була "дура", пила не тi таблетки, тому й померла, а вiн, мовляв, нi при чому.
-- Андрiю, а чому ви не розiрвали з ним стосунки одразу ж, як закралися першi пiдозри?
-- Вiн умiв манiпулювати ситуацiєю, i, коли ти починав розумiти, що тобою манiпулюють, було пiзно. Як у павутинi заплутувався. Ще ми безплатно харчувалися в нього, а для студента це багато важить.
Я все чекав, що вiн менi заплатить отi 150 доларiв за програму. Тепер усе це згадую як поганий сон. Я тодi був постiйно знервований. Мама не розумiла, що зi мною дiється: я дуже схуд, важив лише 46 кiлограмiв. То був страшний час.
-- Коли ви йшли вiд Слюсарчука, були якiсь проблеми?
-- Вiн дуже кричав на мене, казав, що я пiдвiв його i команду. Казав, що незамiнних людей немає, що вiн i без мене доб'ється, чого хоче добитися, i про нього ще всi дiзнаються.
Потiм телефонував пiсля "Рибки", казав, що хоче зiграти на 150 шахiвницях одночасно, питав, чи я можу зробити таку програму. 
Я сказав, що можу, але розумiв, що цього робити не буду, бо менi було гидко.
-- А хто став вашим наступником?
-- Я не знаю. Але хлопцi тодi менi переказували, що професор Пасiчник шукає грамотного програмiста.

Свiтлана МАРТИНЕЦЬ, Iгор ПОЧИНОК Джерело: газета Експрес

Переглядів: 344 | Додав: pustomytivchanyn | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Відео
Погода
Пошук
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцінка меру міста
Всього відповідей: 30

Органи  влади




Pustomyty - info © 2017

Украина-Сегодня: Каталог сайтов каталог сайтівКаталог
сайтів УкраїниMyCounter - счётчик и статистикаУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NETЛьвівський каталог сайтівКаталог сайтовИнтернет магазин Best ConnectionShiftCMS.net - Каталог сайтів ЛьвоваRambler's Top100Яндекс.МетрикаИнформер для сайтовКаталог україномовних сайтівУкраїнський рейтинг TOP.TOPUA.NETТоп Україна, Рейтинг та каталог українських веб-сайтів