10 березня о 14 годині парафіяни нашого храму та всі бажаючі пороцесійним ходом рушили до пам'ятника Тарасові Шевченку, де відбулася панахида. Після спільної молитви о. Юрій виголовив промову про українського генія, у якій окрім іншого просив усіх присутніх до реальних дій для того, щоб влаштувати в центральній частині міста гарний і великий постамент Шевченкові. Адже наші предки, які встановили існуючий пам'ятник на окраїні Пустомит не мали великих статків, не було їх так багато як тепер нас, проте вони своє бажання вшанувати поета втілили у цілком конкретний спосіб, а сьогодні ми покликані зробити значно більше! Але для цього не потрібно чекати, діяти треба вже!
Згодом учні та студенти декламували поезію Шевченка, а представники старшого покоління читали вірші про самого поета! На закінчення церковний хор виконав декілька творів на слова Тараса ("Реве та стогне Дпіпр широкий", "Думи" та "Заповіт").
Усі розходилися по домівках задоволені тим, що саме біля пам'ятника поету і саме в такий спосіб вшанували пам'ять про Тараса Шевченка!