Митрополит Львівський та Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк).

«Коли говоримо про те, що слід класти до великоднього кошику і приносити до храму на освячення, то потрібно, перш за все, розуміти, що освячене в цей день повинне складати основу святкового обіднього столу.

Найперше кладемо у кошик паску - це здобний хліб, який є обов’язковим символічним атрибутом свята Пасхи. Також повинно бути у кошику м’ясо, бо й у молитві перед освяченням священик промовляє «Споглянь, Господи Ісусе Христе, Боже наш... й на всі інші страви м’ясні, благослови і освяти їх». Також в іншій молитві священик просить у Бога благословити «сир, масло, молоко, яйця й іншу поживу».

Загалом же Пасха Торжество торжеств і Свято свят - цього дня ніхто не повинен сумувати, а святковий родинний обід якраз додає нам настрою. І власне Церква благословляє все те, що заборонено було їсти впродовж тривалого Великого посту.

Щоправда, тут варто зробити одну заувагу. Українці славляться своєю гостинністю і, зазвичай, готують дуже багато наїдків. І тому дуже часто можна побачити, як люди приносять на освячення спиртні напої, різні обідні страви і навіть столові прибори, якими споживатимуть їжу за святковим столом. Цього, звісно, робити не потрібно.

Очевидно, що у кожній родині є свої традиції, і якогось еталонного кошика мабуть бути не може, тут головне - поміркованість. Слід не забувати, що все принесене у кошику благословляється й освячується, а тому його повинно бути рівно стільки, щоб потім люди не змушені були викидати зіпсовані рештки», - зазначив Митрополит Димитрій.

Архієпископ Львівський і Галицький УПЦ Августин (Маркевич).

«Насамперед скажу, що головним на Великдень є не їжа і питво, а духовний стан людини. Кожен продукт у великодньому кошику має символічне значення та нагадує про нерозривний зв’язок Творця зі Своїм творінням. В ньому мають бути лише ті продукти, які згадуються у молитві на освячення, а саме: паска, м’ясо, сир, яйця, гірке коріння (у нас – хрін), сіль. Великодній кошик можна прикрасити зеленими гілочками, які є символом вічного життя: «Праведник наче пальма розквітне...» (Пс. 91,13).

Традиційно, кошик накривають вишитим рушником, візерунок на якому також символізує життя і вічність. Дехто у кошик ставить свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який став Світлом для світу (Іоанна 8,12).

А тепер детальніше про можливий вміст великоднього кошика.

Сирна пасха є символом Воскресення і має глибокий символічний зміст. Вона виготовляється у спеціальних формах з хрестами на боках, що нагадують Голгофу. Гніт, яким господиня притискає сир (змішаний з вершками, маслом, яйцями, цукром і родзинками) у формі, символізує камінь, що ним був запечатаний Гріб Господень. Апостол Павло говорить, що наша Пасха – це Христос, Який був принесений у жертву (1 Кор. 5,7).

Пасха (паска, куліч) – це символ хліба вічного життя, Агнця Божого. За звичаєм, таких хлібів випікають декілька – окремо кожному члену родини, але обов’язково має бути одна велика – для спільної святкової трапези.

Сир і масло - продукти з молока, яке є первотвором, продуктом, який не створений людиною, а подарований людям природою. Вони є символами жертовності Бога.

Яйця (писанки і крашанки) – один із символів Великодня. У багатьох народівяйце вважалося джерелом життя і початку світу, в пасхальному кошичку воно означаєнове життя і відродження.

Шинка, ковбаса тощо. Освячення м’ясних став сягає коренями ще у старозавітню Пасху: на це свято споживали жертовне ягня, яке було прообразом Іісуса Христа. Євангелист Іоанн називає Спасителя Агнцем Божим, який бере на себе гріхи світу(Іоанна 1, 29).

Хрін – це міцне коріння, гіркота якого нагадувала євреям гіркоту полону єгипетського, а нам – гіркоту полону гріха.

Сіль — символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує один із засобів зв’язку Бога з його народом. Під час Нагірної проповіді Ісус Христос називає своїх учнів "сіллю землі”.

Недоречно і непотрібно класти в пасхальний кошик спиртні напої,бо вони не згадуються в молитві на освячення. Часто можна побачити у великодніх кошиках фрукти, солодощі, мінеральну воду, соки, оливки, різноманітні приправи та інші продукти, які не мають жодного стосунку до свята Пасхи. Це – наслідок нерозуміння символів, хоча таке й не є гріхом, однак зовсім зайве! Не потрібно класти у святкові кошики і кухонні прибори, як-от ножі та виделки. В пасхальних кошиках не освячуються хрестики, образки, медальйони та інші речі, бо для цього необхідно звершити належний чин освячення», - розповів Владика Августин.

Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ Ігор (Возьняк).

«Українці на Великдень готують різні частунки, які потім приносять до храмів на освячення. Традиційно печуть та освячують паску як атрибут цього великого свята. Освячується м'ясо, сир, звісно ж, писанки та крашанки. Все це має глибинне символічне наповнення, а після освячення набуває сили», - сказав Митрополит.

Щодо своїх вподобань на великодньому столі Владика Ігор зазначив: «Єдине, що мені хочеться, щоб їжа була проста та здорова, – це для мене дуже важливо. Щоб менше було консервантів. Думаю від того, що ми вживаємо залежить наше здоров’я. Від барвників, стабілізаторів смаку та консервантів всі хвороби в людей. Інколи видається, що краще з’їсти простої пісної картоплі». 

Фото - kiev.globalinfo.ua