"Нинi легальними є лише органи мiсцевого самоврядування. Саме вони повиннi перебирати на себе всю вiдповiдальнiсть за здiйснення виконавчої влади та ситуацiю в країнi", -- таку революцiйну iдею озвучив заступник голови Народного руху України, а в минулому мiнiстр регiонального розвитку та будiвництва України в урядi Тимошенко Василь Куйбiда. "Експрес" попросив доктора наук iз державного управлiння, заслуженого юриста України Василя Куйбiду розповiсти деталi пропонованого ним плану переходу влади в iншi руки в умовах, коли нинiшнi "руки" її не вiдпускатимуть.

-- Чому ви вважаєте, що лише органи мiсцевого самоврядування сьогоднi є легальними органами влади в країнi?
-- Рiч у тому, що 30 вересня 2010 року Конституцiйний Суд ухвалив рiшення скасувати конституцiйну реформу 2004 року. Таким чином, КС повернув нас до старої конституцiйної дiйсностi. Слухаючи це питання, суддя Шишкiн висловив думку про те, що разом зi скасуванням полiтреформи потрiбно одразу проводити вибори Президента України й Верховної Ради. Адже осiб на цi посади обирали з розрахунку на iншi повноваження: меншi у глави держави i бiльшi у парламенту. Тепер же
зробили навпаки.
Тобто, якщо ми когось пiдбираємо на посаду, то спочатку зважаємо на те, якi функцiї на нiй потрiбно виконувати, а вже потiм виберемо людину, яка пiдходить для їх виконання. Так, якщо функцiї передбачають, що особа має спiвати, танцювати й грати в домiно, то ми вибираємо людину, яка це вмiє робити, якщо ж iдеться про знання латинської мови та юриспруденцiї, то зупинимось на зовсiм iншому кандидатi. Тому зi змiною повноважень керiвництва держави слiд було йти на новi вибори. Така логiка дiй випливає i з норм конституцiйного права, а також теорiї держави i права.
-- Чому цього не сталося?
-- У згадуваному рiшеннi КСУ про вибори й слова немає. Мало того, у Верховної Ради нинi повноваження закiнчилися вже й вiдповiдно до норм Конституцiї 1996 року. Адже, згiдно з нею, черговi парламентськi вибори мали вiдбутися 27 березня 2011-го. А депутати, ухваливши окремий закон про змiни до Конституцiї, продовжили самi собi на рiк термiн перебування в парламентi, а не встановили новий термiн для депутатiв наступних скликань. Це узурпацiя влади, бо єдиним джерелом влади є народ, тiльки вiн може продовжити повноваження i парламенту, i Президента.
Тобто люди, якi сьогоднi є в парламентi, вже не представляють народ України, вони захопили владу i репрезентують лише свої, а не народнi iнтереси. З таким самим успiхом й обласна рада може сама себе оголосити Верховною Радою.
-- А як бути з урядом?
-- Кабiнет Мiнiстрiв України також треба було перепризначити, згiдно з новою процедурою. Адже за старою його формував парламент. Тепер же прем'єр-мiнiстра призначає Президент за згодою Верховної Ради. Також вiн повинен призначати всiх без винятку мiнiстрiв. Але й уряд не легiтимiзували.
I те, що я кажу, не є чимось несподiваним. Адже свого часу Венецiанська комiсiя попереджала, що ми, ймовiрно, матимемо нелегальну владу, що, зрештою, i сталося. Тому сьогоднi легальними є лише органи мiсцевого самоврядування, якi пiсля повернення до старої Конституцiї були сформованi вже вiдповiдно до неї на виборах 2010 року.
-- Але хто здiйснюватиме виконавчу владу на мiсцях, якщо нинi це обласнi та районнi держадмiнiстрацiї, сформованi Банковою?

-- Очевидно, якщо нелегальнi органи призначають голiв обласних державних адмiнiстрацiй, то останнi -- теж нелегальнi, -- каже Василь Куйбiда. -- А якщо голови облдержадмiнiстрацiй формують склад облдержадмiнiстрацiй, то й тi також є нелегальними. Однак у цьомуразi потрiбно розглядати ситуацiю по кожнiй областi. Там, де призначення голови ОДА вiдбулося до рiшення КСУ вiд 30 вересня 2010 року, коли Президент i уряд були легальними, цi органи легальнi. А там, де, як, скажiмо, у Львiвськiй областi,призначення вiдбулось пiсля повернення до старої Конституцiї, тобто призначення робив уже нелегальний Президент за поданням нелегального Кабмiну... Отам це вже нелегальна влада.

У таких випадках, як варiант, можна звернутися до Конституцiйного Суду за тлумаченням i Конституцiї, i вiдповiдних законiв. Або ж, розумiючи, що на таке тлумачення доведеться чекати довго, облради можуть дiяти самостiйно. Спираючись на Конституцiю, закони i схвалену урядом Концепцiю реформи мiсцевого самоврядування.
Зрештою, i Президент заявляв, що облдержадмiнiстрацiї незабаром буде позбавлено господарських функцiй, а залишать тiльки контрольнi. От усi господарськi функцiї й вiдiйдуть утвореному облрадою виконавчому органу. Нехай облради через обласнi референдуми звернуться за вiдповiдним мандатом до людей. I якщо отримають його, то сформують виконавчi органи самостiйно.

Ще один варiант: згадати, що, вiдповiдно до закону "Про мiсцеве самоврядування в Українi", облрада має право називати кандидатуру на посаду голови обласної державної адмiнiстрацiї. А оскiльки немає iншого легального органу, який би розглянув цю кандидатуру i прийняв по нiй рiшення, то облрада як єдиний легальний орган може зробити це сама або звернутися до жителiв областi, щоб вони визначилися щодо названої нею кандидатури на референдумi.

-- В останньому варiантi -- якщо облрада сама призначить голову ОДА -- теж треба створювати виконком ради?

-- Звичайно, що нi. Два органи з однаковою компетенцiєю не потрiбнi.

-- Але ж мiсцева влада всi питання у країнi не зможе вирiшувати. Який вихiд зi ситуацiї на рiвнi держави?

-- Оскiльки ця Верховна Рада не представляє свiй народ, то на рiвнi держави логiчно створити Нацiональнi збори з представникiв рiзних партiй. Логiчно, що до Нацiональних зборiв мали б увiйти партiї, якi представленi в парламентi (представники яких не голосували за продовження собi, улюбленим термiну повноважень усупереч Конституцiї), i тi, що проявили себе в регiонах i мають представництво у мiсцевих радах. У такому разi зрозумiло, що вони справдi щось роблять для держави, а не iснують лише на паперi. Такий орган мiг би iснувати до законного обрання нового представницького органу держави.

Це навiть не ноу-хау: подiбно була сформована Центральна Рада Української Народної Республiки в 1917 роцi.

Може взяти на себе вiдповiдальнiсть як представницького органу українського народу i Всеукраїнський з'їзд рад, щоправда, це вже нагадуватиме пiзню радянську традицiю.

-- Чи нема ризику наразитися в такому разi на обвинувачення у державному переворотi?

-- Звичайно, варто чекати i реакцiї глави держави, i прокуратури, i парламенту. Хочаобвинуватити когось у переворотi не
буде пiдстав. Навпаки, є пiдстави говорити, що в такий спосiб вiдбувається захист конституцiйного ладу. I його повиннi захищати всi громадяни України. А от узурпацiя влади є кримiнальним злочином. I Генпрокуратура зобов'язана порушити кримiнальнi справи за цим фактом.

Що ж до органiв мiсцевого самоврядування, то люди обирали їх для того, аби вони здiйснювали владу, а не боялися вiдповiдальностi. I зрозумiло, що владу народу нiхто не дарує, владу беруть.

Iрина КОВАЛЕНКО